Незважаючи на високу конкуренцію на внутрішньому ринку, українські виробники овочів та фруктів воліють все ж лишатися на ньому, а не виходити на зовнішні. Це обумовлюється більш зрозумілими правилами гри або ж невдалим першим досвідом при спробі зовнішньоекономічної діяльності. Значна доля проблем виникає через те, що українські компанії підходять до експорту із підходами до роботи, аналогічними внутрішньоукраїнським, або ж із завищеними сподіваннями щодо простоти та прибутковості процесу.Про найбільш поширені помилки українських експортерів йдеться в оглядовому матеріалі Агробізнес Сьогодні. Серед таких помилок виділяють наступні:

- очікування надприбутків – робота за експортом – це довгий кропіткий процес просування свого товару, і сам факт виходу на зовнішні ринки не гарантує вищої маржи;

- низька ціна українських товарів є сама по собі конкурентною перевагою. Теж омана - низька ціна має супроводжуватись фактичною і документальною відповідністю європейським нормам якості та безпеки. А досягнення цих показників зазвичай потребує додаткових видатків та відповідно збільшує собівартість продукції. Ринок ЄС дуже насичений, відвоювати своє місце на ньому – означає зайняті чиєсь. І просто низької ціни для цього недостатньо.

- бачення, що для експорту можна готувати ту ж саму продукцію, але «трошечки вищої» якості. Такий підхід завадив багатьом виробникам налагодити експорт. На європейському ринку немає поняття хороше чи трошечки краще – є конкретні вимоги і найменша невідповідність їм, знову ж – і фактична, і документальна, призводить до неможливості потрапити на цей ринок.

- намагання принципово йти не з широко відомим продуктом, а спроба «зачепитись» за так званий нішевий. Декому це вдається. Але треба пам’ятати, сам по собі вибір «нішевого» підходу нічого не гарантує. Він теж потребує системного підходу, плану поставок, відповідності регуляторним нормам та комплексу конкурентних переваг перед уже існуючими гравцями.

До того ж треба мати на увазі, що в разі невідповідності товару вимогам, якщо його вде привезено на територію ЄС, його не вийде просто викинути, а доведеться ще й сплатити за утилізацію.Багато хто з потенційних експортерів й досі уявляє, що експорт у ЄС – те саме, що й в Росію або інші країни колишнього СРСР. Але це зовсім не так, і, не усвідомивши правил гри та комплексу дій щодо відповідності їм, вас спіткатиме невдача.


Читайте нас в Телеграмм