Восени 2020 року на ринку, у відносинах між трейдерами та фермерами постала досить нетипова проблема. Справа в тому, що тренд ціни на зернові та масличні культури, який під час та одразу після жнив зазвичай тяжіє до падіння, цього року через низку причин рухається у зворотному напрямку. Про це повідомляє у своїй авторській колонці на kurkul.com редактор сайту Микола Сирота.

Такі обставини призвели до того, що спотові ціни на врожай відчутно перевищують ціни форвардних контрактів (договори на майбутню поставку продукції за фіксованою в момент підписання контракту ціною), що їх уклали трейдери з виробниками навесні. Яскравим прикладом є ситуація з кукурудзою. У квітні аграрії заключали контракти по ціні близько 170 дол США за тонну – і були задоволені, адже були свіжі в пам’яті спогади про несприятливу цінову кон’юнктуру осені 2019. Проте сьогодні ціни знаходяться в районі 200 дол за тонну.

На фоні низького врожаю через посуху, перед фермерами постає питання, чи виконувати свої зобов’язання за весняними форвардними контрактами (а дехто й справді через низькі показники жнив фізично не може їх виконати), чи свідомо піти на ряд ризиків, пов’язаних з відмовою відвантажувати продукцію, але врешті продати її дорожче.

Автор статті закликає агровиробників шукати компромісу із замовниками. Адже пряма необґрунтована відмова здійснити поставку, обумовлену договором, може призвести до занесення у так звані «чорні списки» та подальшу відмову експортерів купувати зерно у таких контрагентів. І логіка трейдерів полягає не тільки у «виламуванні рук» аграріям та придбанні продукції по цінам значно нижче ринкових. Вона також обумовлена їх власними зобов’язаннями перед іноземними замовниками – якщо виробники не виконають замовлений об’єм, експортеру доведеться докупати товар по вищим цінам, і це - за умови браку потрібного об’єму на ринку, як цього року – ще більше підігріє ринок та підніме ціни.

Окрім поради знаходити компроміс, аналітик радить фермерам все ж розглянути можливість страхування від неврожаю – ці кошти можуть бути використані на виплату штрафних санкцій по контракту з трейдером, умов якого аграрій не має змоги виконати; а також диверсифікувати свої ризики і не робити ставку на одні лише форвардні контракті, чи навпаки – на спотові ціни або довгострокове зберігання продукції, і випрацювати для себе оптимальну пропорцію з цих типів реалізації свого врожаю.


Читайте нас в Телеграмм